набундючений

набундючений: -а, -е, розм.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до набундючити. || у знач. прикм.Надутий, з розпущеними крилами.

2) перен. Зарозумілий, пихатий.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

набундючений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
зарозумілий — 1) (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, уважаючи себе в чомусь вищим від інших), гордий, гордовитий, погордливий, погордий, бундючний, пихатий, пишний, чванливий, гоноровитий, гонористий, пиндючний, пиндючливий, пиховитий,… … Словник синонімів української мови
настовбурчений — 1) (про волосся, щетину, шерсть, пір я який стоїть сторч), відстовбурчений; наїжачений, наїжений, їжакуватий (про коротке / колюче волосся, шерсть тощо); йоржистий (зазв. про волосся на голові); сторчуватий (який не лежить гладко, не прилягає… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике